top of page

СТАНДАРТ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ F-ХВИЛІ

(Компонент моторного дослідження проведення по нерву — ДПН)

 

1. Загальна характеристика методу

Дослідження F-хвилі є частиною моторного дослідження проведення по нерву та використовується для оцінки провідності проксимальних відділів периферичних нервів.

Метод базується на реєстрації повторної (антидромної) активації мотонейронів передніх рогів спинного мозку, яка спричиняє зворотне проходження імпульсу до м’яза та формування F-хвилі.

 

F-хвиля дозволяє:

  • оцінити цілісність проксимальних сегментів нервів (корінців, сплетінь);

  • виявити латентне ураження при радикулопатіях, поліневропатіях та проксимальних нейропатіях;

  • доповнити стандартне моторне дослідження проведення по нерву.

2. Методика проведення

2.1. Підготовка

  • Використовується та ж схема розміщення електродів, що й для моторного ДПН.

  • Застосовуються окремі параметри стимуляції (змінені налаштування апарату) для оптимального отримання F-хвиль.

  • Для достовірності результату реєструється щонайменше 10 відповідей.

2.2. Проведення тесту

  • Проводиться електрична стимуляція дистального відділу нерва.

  • Реєструється пізня відповідь — F-хвиля, що виникає внаслідок антидромного проведення до мотонейрона та зворотного (ортодромного) проходження до м’яза.

  • Аналізуються:

    • мінімальна латентність F-хвилі;

    • середня латентність;

    • частота виникнення відповіді;

    • стабільність форми хвилі.

3. Клінічні показання

Дослідження F-хвилі є особливо інформативним при:

  • підозрі на радикулопатії (шийні, попереково-крижові);

  • плексопатіях;

  • демієлінізуючих поліневропатіях;

  • проксимальних нейропатіях та моторних невропатіях;

  • моніторингу прогресування проксимального ураження.

4. Обсяг дослідження

  • Кількість нервів, на яких виконується F-хвиля, визначається клінічним діагнозом та результатами попередніх ЕДО.

  • У межах одного обстеження може бути:

    • виконано ДПН з F-хвилею для одних нервів;

    • виконано лише стандартне моторне ДПН без F-хвилі для інших нервів.

  • Це дозволяє індивідуалізувати обсяг обстеження відповідно до клінічної задачі.

5. Документування результатів

Звіт повинен містити:

  • перелік нервів, на яких проведено дослідження F-хвилі;

  • значення мінімальної та середньої латентності;

  • кількість отриманих відповідей;

  • частоту виникнення хвиль;

  • якість сигналу;

  • клініко-електрофізіологічну інтерпретацію (включаючи оцінку симетрії та нормативів).

6. Клінічне значення

  • Збільшення латентності F-хвилі або її відсутність вказує на проксимальне ураження нервової системи.

  • Метод є особливо цінним, коли стандартне ДПН не виявляє патології у дистальних відділах нерва.

  • Дозволяє оцінювати функціональний стан рухових шляхів на ділянці від м’яза до спинного мозку і назад, що не досягається звичайними нейрографічними методами.

© 2025 Товариство кліничних нейрофізіологів, неврологія, нейрофізіологія

ГО КНФ

bottom of page